Які анатомічні компоненти нижньої сечової системи?

Нижні сечовивідні шляхи складаються з сечового міхура та уретри, а у чоловіків також включає простату. Ці органи беруть участь у мимовільному накопиченні сечі, що утворюється у верхніх сечових шляхах, і в добровільному вигнанні сечі у відповідний час і у відповідному місці.

Сечовивідні шляхи поділяються на дві частини. Верхні сечовивідні шляхи включають нирки і сечоводи. Нижні сечовивідні шляхи включають сечового міхура і уретри.

Сечовидільна система складається з нирок, сечоводів, сечового міхура та уретри.

Він розділений на чотири анатомічні частини: верхівка або купол, тіло, дно та шийка. Верхівка – це передньоверхня частина сечового міхура, спрямована до черевної стінки. Дно, або основа, — це задньонижня частина сечового міхура. Тіло – це велика ділянка, розташована між верхівкою та дном.

Для ефективного закриття уретри та утримання сечі в спокої та під час періодів підвищеного внутрішньочеревного тиску, належного функціонування посмугований (зовнішній) і гладкий (внутрішній) сфінктери уретри, добре васкуляризована слизова оболонка уретри та підслизова оболонка, а також інтактна вагінальна опора необхідні [1].

Функція сечовидільної системи полягає в тому, щоб фільтрують кров і утворюють сечу як побічний продукт. До органів сечовидільної системи належать нирки, ниркові миски, сечоводи, сечовий міхур і уретра.

Інфекція сечовивідних шляхів (ІМП) – це інфекція будь-якої частини сечовивідної системи. Сечовидільна система включає нирки, сечоводи, сечовий міхур і уретру. Більшість інфекцій охоплює нижні сечовивідні шляхи — сечового міхура і уретри. Жінки мають більший ризик розвитку ІМП, ніж чоловіки.