Яка виживаність при AML RUNX1?
Порівнюючи дві групи, пацієнти з мутаціями RUNX1 мали нижчий показник загального 5-річного виживання (ЗВ) (35.4% проти 42,3%; HR=1,563; 95% ДІ: 1,091~2,237, P=0,026), але суттєвої різниці в показнику 5-річної безподійної виживаності (EFS) не спостерігалося (40,8% проти 35,4%; HR=1,084; 95% ДІ: 0,750~ 1,570, P=0,098) (Таблиця 2). 2 листопада 2023 р.
Мутації RUNX1 були пов'язані з нижча виживаність4-річна оціночна виживаність пацієнтів із мутацією RUNX1 та дикого типу RUNX1 була наступною: EFS, 8% проти 30% (log-rank, P <. 0001); RFS, 26% проти 44% (P = 0,022); і OS, 32% проти 45% (P = 0,051), відповідно (рис. 2).
Вплив статусу мутації RUNX1 на результат лікування
| Кінцева точка | RUNX1 мутований | Дикий тип RUNX1 |
|---|---|---|
| Загальна виживаність | ||
| Медіана, років | 0.9 | 1.4 |
| Живий у 5 років, % | 2 | 30 |
| 95% ДІ | від 0 до 9 | 25 до 35 |
RUNX1 є транскрипційний фактор головного регулятора, що бере участь у нормальному та злоякісному кровотворенні. Окрім хромосомних транслокацій із залученням RUNX1 при гострому мієлоїдному лейкозі (ГМЛ), соматичні, гетерозиготні мутації RUNX1 зустрічаються до 10% випадків мієлодиспластичного синдрому (МДС) і вторинного (с) або de novo ГМЛ.
AML з мутацією TP53 це підгрупа AML з особливо поганою відповіддю на хіміотерапію та незмінно сумними результатами.
Які симптоми? o Пацієнти з мутацією RUNX1 можуть відчувати кровотечу з носа, легке утворення синців, кровотечу з ясен, сильну або тривалу менструальну кровотечу (менорагію), кровотечу після пологів, аномальну кровотечу після операції чи стоматологічної роботи та шлунково-кишкову кровотечу.
Існує кілька підтипів ГМЛ, що ускладнює визначення рівня виживаності. Наприклад, п'ятирічна виживаність дітей до 15 років становить 67%. Але деякі дослідження показують, що п’ятирічна виживаність зростає до понад 80% у дітей, які мають Підтип APL.