Що означає не безперечно?

доведено · ні суперечливий

суперечливий

[2] у фразі оскаржувати щось з кимось: не віддавати комусь належне, а вимагати це для себе. Походження: середньоверхньонімецьке strītec і давньоверхньонімецьке strītig «бойовий»

https://de.wiktionary.org › вікі › оспорюється

· безперечно · безперечно · безперечно · безперечно · безперечно · вірно · точно · без помилок (є…)

Фактографічний звіт починається з незаперечних фактів, які мовно повинні бути подані в недоконаному відмінку. Безперечний це факти, які були представлені сторонами одноголосно, або факти, представлені однією стороною, які не оспорюються іншою стороною.

Безперечний полягає в тому, що це – як і медичне втручання – насправді є тілесним ушкодженням. Беззаперечно, що орган, який подав заяву, не може додавати додаткову скаргу до адміністративного акта в процедурі оскарження.

(фінансово) в кінці · (його) рахунків ні здатний заплатити більше · банкрут · неплатоспроможний · безгрошів’я · без грошей · без жодного цента в кишені · розбитий · неплатоспроможний ● згорів тощо.

витримати (основна форма) · Підтримувати (тиск) · Дотримуватись цього · Не здаватись · Не втрачати з поля зору (мета) · Не розслаблятися · Не опускати руки · Не відпочивати і відпочивати (поки) · Переслідувати · Тримати м’яч (зб., мал.) · триматися за нього (зб.) · не відпускати (зб.)

факт · не можна заперечувати · не спростовувати · незаперечний · незаперечний · незаперечний · безсумнівний · незаперечний · безпомилковий (вказівка ​​/ ознака / доказ) · незаперечний · незаперечний · безсумнівний · поза сумнівом · переконливий ● водонепроникний (доказ, аргументація) фіг.